Механізм адміністративно-правового забезпечення надання електронних довірчих послуг в Україні: поняття та складові елементи

У статті автором обґрунтовано, що механізм адміністративно-правового забезпечення надання електронних довірчих послуг в Україні слід визначати як системно впорядковану сукупність складових елементів, спрямованих на створення належних організаційних, процедурних і правових умов функціонування системи електронних довірчих послуг, гарантування прав і законних інтересів учасників відповідних публічно-правових відносин, а також забезпечення стабільності, безпеки та довіри у цифровому публічному середовищі. До ключових елементів механізму адміністративно-правового забезпечення надання електронних довірчих послуг віднесено: суб’єктів адміністративно-правового забезпечення, тобто органи публічної влади, їх посадових осіб та інших учасників, наділених адміністративно-правовим статусом і компетенцією щодо здійснення забезпечувальної діяльності у сфері електронних довірчих послуг; предмет адміністративно-правового забезпечення, яким є функціонування системи електронних довірчих послуг як складової цифрового публічного середовища, що підлягає організаційному, процедурному та правовому забезпеченню; норми адміністративного права, які закріплюють засади, умови, межі та напрями забезпечувальної діяльності, визначають адміністративно-правовий статус суб’єктів і формують нормативну основу відповідного механізму; адміністративні процедури, що виступають ключовим елементом механізму адміністративно-правового забезпечення, оскільки саме вони уможливлюють реалізацію норм адміністративного права, забезпечують юридичну визначеність, послідовність і передбачуваність дій суб’єктів публічної влади. Підкреслено, що запропоноване розуміння механізму адміністративно-правового забезпечення надання електронних довірчих послуг дозволяє чітко відмежувати його від адміністративно-правового регулювання та публічного адміністрування, водночас виявивши їх функціональний взаємозв’язок. Саме через коректне визначення змісту та структури цього механізму стає можливим обґрунтування його самостійного місця у системі функцій публічної влади.