ПЕРСОНАЛЬНІ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ ТА ЇХ РОЛЬ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Мета статті полягає у визначенні ролі персональних енциклопедій для подальшої розбудови енциклопедичної справи, їх місця в педагогічному процесі у вищій школі, у бібліотечній, архівній та музейній справі. У досліджені використані загальнонаукові та спеціальні історичні методи, зокрема історико-порівняльний, історико-генетичний, проблемно-історіографічний. Наукова новизна. Спроба дослідити місце і роль у сучасному українському суспільстві доводить більш важливу роль енциклопедій, у т. ч. біографічних, у різних сферах громадського, освітнього, наукового, культурного життя. У статті згадані й маловідомі видання енциклопедичного характеру. Висновки. Порівняльний аналіз персональних енциклопедій доводить можливість уніфікації структури такого типу видань, важливість науково-дослідницької роботи та редакторської підготовки до оприлюднення, необхідність ґрунтовного науково-довідкового апарата та бажаність залучення широкого ілюстративного ряду до тексту. Персональні енциклопедії успішно виконують основні функції, притаманні для енциклопедичних видань, насамперед: ідеологічна (пропагандистська), виховна, просвітницька (інформаційна), дидактична, науково-організаційна та науково-дослідна. Переваги електронної персональної енциклопедії перед друкованою мають певні обмеження, оскільки не завжди упорядники дотримуються елементарних вимог до такого виду текстів. Автори вважають можливим співіснування електронних та паперових енциклопедій у майбутньому. Оприлюднення протягом останніх років великої кількості джерел та наукових праць про життя та творчість В. Антоновича, Д. Багалія, В. Вернадського, В. Винниченка, М. Ковалевського, І. Котляревського, А. Кримського, П. Куліша, Г. Сковороди, Д. Яворницького, низки інших видатних науковців і письменників створює умови для підготовки у найближчі роки чергових персональних енциклопедій.