РЕЛІГІЙНО-ЦЕРКОВНЕ ПИТАННЯ В ДОБУ ГЕТЬМАНАТУ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ГАЗЕТИ «НОВА РАДА» (весна–літо 1918 р.)

Метою пропонованої наукової розвідки є з’ясування особливостей релігійної політики доби Гетьманату П. Скоропадського на основі публікацій газети «Нова Рада». У статті розглянуто питання статусу в Україні Православної Церкви, дискусії навколо її автокефалії та автономії, а також роль другої сесії Всеукраїнського Православного Церковного Собору для вироблення релігійного курсу. Особливу увагу приділено суспільним і духовним реакціям на компромісні рішення, що фактично уповільнили процес утвердження самостійної Української Церкви. Методи дослідження. У роботі використано історико-порівняльний, проблемно-хронологічний та джерелознавчий методи, що дозволили простежити динаміку церковних дискусій та оцінити їх значення в контексті національно-державного відродження. Наукова новизна полягає у введенні до наукового обігу матеріалів газети «Нова Рада» та їх комплексному аналізі як важливого джерела для вивчення релігійної політии 1918 р., а також у висвітленні ролі громадської думки в процесі формування концепції автокефальної Української Церкви. Висновки. Дослідження показує, що конфесійне питання в добу Гетьманату було не лише внутрішньо-церковною справою, а й важливою складовою політичної боротьби за національну державність. Попри проголошені гетьманською владою кроки щодо підтримки національної Церкви, відсутність єдності в середовищі духовенства, вплив Московського патріархату та політичні коливання призвели до фактичного збереження канонічної залежності від Росії. Водночас публікації у «Новій Раді» засвідчують також і зростання національної свідомості та усвідомлення суспільством необхідності духовної незалежності як підґрунтя державного відродження.