«ПРОФАЗИС» ЙОСИПА ТУРОБОЙСЬКОГО. Частина 2

Метою статті є дослідити латиномовну поему «Профазис» Йосипа Туробойського з рукописної поетики «Гіметт» (1699/1700), що належить до циклу творів про Страсті Христові. Автор аналізує маловідомий літературний матеріал. Методологія поєднує історико-літературний, текстологічний, філологічний та культурно-історичний підходи, а також принципи порівняльного літературознавства. Наукова новизна: публікується власна реконструкція другої частини пам’ятки латинською мовою та український переклад тексту, зроблений автором публікації. У центрі твору – мотив духовного сходження й перемоги Чесноти над спокусами земної слави. Зроблено висновок, що «Профазис» Йосипа Туробойського розширює уявлення про розвиток давньої української поезії та барокової освітньої традиції. Перспективи подальших студій полягають у комплексному опрацюванні українських християнських віршів XVII–XVIII ст.