ДВА ШЕДЕВРИ ІНОКЕНТІЯ ЩИРСЬКОГО

Мета статті полягає в дослідженні ролі Чернігова та Сіверщини у зміцненні ідеологічних підмурків Козацької держави, що творили нову культуру, з’ясуванні внеску чернігівського архієпископа Лазаря Барановича та майбутнього митрополита Ростовського Димитрія Туптала у пропаганді культів чернігівських ікон Єлецької та Іллінської Богородиці за допомогою графічних засобів на прикладі ікони Покрови на південній стіні Іллінської церкви Чернігова. Ця ікона використовувалась і як сонячний годинник. Нічого подібного цьому величному твору на Гетьманщині не було. Відтак, є потреба уточнити хронологічні рамки створення та визначити авторство цього проєкту. Наукова новизна публікації пов’язана з використанням нових джерел, проаналізованих на підставі принципів історизму, об’єктивності та всебічності за допомогою сучасного методичного інструментарію. Висновки. Залишки композиції ікони та годинника бачили ще на початку ХХ ст. Гравюра з книги «Руна орошенного» Димитрія Туптала надала можливість провести реконструкцію вигляду сонячного годинника з іконою Покрови. Щодо авторства унікальної пам’ятки 1695 р. «КИОТА СРЄБРОКОВАNNОГО», присвяченого Чернігівській Іллінській Богородиці, можемо припустити, що кіот створив Інокентій Щирський, оскільки він був вправним гравером, іконописцем. На користь цієї версії свідчить і факт виготовлення І. Щирським семи мідних дошок для масштабного твору – дедикації гетьману І. Мазепі.