Податковий комплаєнс як інструмент модернізації податкового адміністрування в Україні

У статті досліджено податковий комплаєнс як сучасний інструмент модернізації податкового адміністрування в Україні. Розкрито його економіко-правову сутність та обґрунтовано, що в сучасних умовах податковий комплаєнс виходить за межі суто контрольної функції, охоплюючи управління податковими ризиками, інформаційно-консультаційну підтримку платників і формування партнерської моделі взаємодії між державою та бізнесом. Систематизовано наукові підходи до трактування комплаєнсу – від загальноправового розуміння до його застосування у сферах податкової безпеки, ризик-менеджменту, корпоративного управління, внутрішнього контролю та цифровізації. Встановлено, що наявний науковий доробок має фрагментарний характер, тоді як комплексний розгляд податкового комплаєнсу як інструменту модернізації податкового адміністрування в Україні потребує подальшого поглиблення. Проаналізовано нормативні засади впровадження комплаєнс-підходу в Україні, зокрема положення Податкового кодексу України, Національної стратегії доходів до 2030 року та урядових рішень щодо реалізації системи управління податковими ризиками. Визначено, що сучасна модель податкового комплаєнсу орієнтує діяльність контролюючих органів на превентивний вплив, раннє виявлення ризиків, підвищення адресності контролю та зростання рівня добровільного виконання податкових обов’язків. Узагальнено міжнародний досвід, зокрема практики ЄС і напрями співпраці з МВФ, які засвідчують важливість цифрових рішень, автоматизованого обміну інформацією та ризикоорієнтованого підходу в податковому адмініструванні. Обґрунтовано, що розвиток податкового комплаєнсу є необхідною передумовою підвищення ефективності податкової політики, зміцнення податкової довіри, оптимізації контрольних ресурсів та наближення національної системи адміністрування податків до європейських стандартів. Перспективи подальшого розвитку пов’язані з удосконаленням механізмів оцінювання комплаєнс-ризиків, розширенням цифрових сервісів, посиленням інституційної спроможності ДПС та адаптацією міжнародних практик до вітчизняних умов.