Геополітична шахівниця в Центральній Азії ХХІ століття: дипломатія та азійський вектор зовнішньої політики провідних держав світу (теоретико-методологічний, геостратегічний та міжнародно-регіональний дискурси)

Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка Наукове товариства історії дипломатії та міжнародних відносин Дійсний член (академік) Української академії геополітики та геостратегії Дійсний член Національної академії наук і мистецтв України 3.4.Геополітична шахівниця в Центральній Азії ХХІ століття: дипломатія та азійський вектор зовнішньої політики провідних держав світу (теоретико-методологічний, геостратегічний та міжнародно-регіональний дискурси)У глобалізованому, інформаційному й кроскультуральному сучасному соціумі постають на порядку денному нові наукові проблеми, а науковці й дослідники, відповідно -пропонують свої інноваційні підходи для їх інституціонально-системного аналізу, обгрунтування, розв'язання та вирішення.Наукове обґрунтування й концептуалізація таких соціальних регуляторів сучасного світоустрою, як дипломатія, політика, геополітика, геостратегія, право, безпека, етикет і державний протокол -це новий перспективний напрям досліджень у сфері дипломатії, зовнішньої політики, міжнародних відносин, публічного управління та адміністрування, інституціональної історії, політики національної пам'яті, міжкультурної комунікації, компаративної та лінгводискурсної філології, юриспруденції, міжнародного права в умовах поліцентричного світоустрою ХХІ століття [1; 2, с. 190-194; 3].Мета наукової розвідки -проаналізувати особливості азійської політики Китайської Народної Республіки (КНР), США та інших провідних держав світу в контексті реалізації концепту «м'яка сила» («soft power») і модель дипломатії та зовнішньої політики держав в умовах мондіалізованого світоустрою ХХІ століття, а також звернути особливу увагу та визначити регіональні й національні особливості реалізації «м'якої сили» у зовнішній політиці Китаю, інструментарій дипломатії, діаспоральну політику Китаю досліджуваного періоду.Особливу увагу приділено інституціональному розвиткові, здобуткам, проблемам і перспективам сучасної дипломатичної та консульської служби КНР.Міжнародно-політичний регіон Центральна Азія в умовах трансформації сучасної системи міжнародних відносин стає новим áктором міжнародних відносин, який є уже співставним із новими стратегічними центрами сили.Він швидко набирає стратегічної ваги й виринає із політико-дипломатичної тіні.Цей міжнароднополітичний регіон об'єднує такі держави як Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан.У сучасній системі політико-дипломатичних координат він уже репрезентується не як периферійний регіон, а як критично важливий у стратегічному й енергетичному плані міждержавний вузол для США, Європейського Союзу, КНР та низки інших провідних держав світу.Його значення посилюється завдяки вигідному політикогеографічному розташуванню, ролі транзитного хабу та здатності пропонувати державам нові інституціональні контакти та шляхи руху товарів і ресурсів.У модерній теорії міжнародних відносин, міжнародно-політичний регіон Центральна Азія аналізується і класифікується через призму геополітики, геостратегії, міжнародної безпеки, регіональної безпеки, національної безпеки й боротьби за сфери впливу [3].Основними теоретичними підходами до вивчення регіону у 2026 році є: 1) неореалізм та «Велика гра» (це найбільш традиційний підхід.Регіон сприймається як арена суперництва між великими державами (Китаєм, США, Росією, а також Туреччиною та Іраном).Баланс сил: держави регіону маневрують між центрами сили, щоб зберегти суверенітет.Теорія Гартленду (Хартленду): відповідно до класичної геополітики Галфорда Маккіндера, контроль над Центральною Азією («Осьовим регіоном») є ключем до панування над Євразією; 2) регіональні комплекси безпеки (РКБ) (теорія Баррі Бузана та Оле Вейвера -«Теорія комплексів регіональної безпеки» (ТКРБ): розглядає Центральну Азію як окремий регіональний комплекс безпеки, де загрози однієї держави тісно пов'язані з іншими; внутрішня динаміка: проблеми тероризму, наркотрафіку та розподілу водних ресурсів (басейни Амудар'ї та Сирдар'ї) змушують держави до взаємодії незалежно від зовнішніх гравців; 3) Н О В И Й К У Р С • W W W . N E W R O U T E .