ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ В УМОВАХ СТРАТЕГІЧНОЇ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ХХІ СТОЛІТТЯ: ЄВРОПЕЙСЬКА СТРАТЕГІЧНА АВТОНОМІЯ, СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ, ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ (СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИЙ АСПЕКТ)

Навчально-науковий інститут міжнародних відносин Київський національний університет імені Тараса Шевченка Наукове товариства історії дипломатії та міжнародних відносин Дійсний член (академік) Української академії геополітики та геостратегії Дійсний член Національної академії наук і мистецтв України ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ В УМОВАХ СТРАТЕГІЧНОЇ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ХХІ СТОЛІТТЯ: ЄВРОПЕЙСЬКА СТРАТЕГІЧНА АВТОНОМІЯ, СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ, ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ (СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИЙ АСПЕКТ) Концепт «Стратегічна резильєнтність» є важливим елементом сучасної моделі дипломатії провідних держав світу та України.Успішне та ефективне використання цього інструмента дипломатії забезпечує на практиці посилення та просування позитивного іміджу держави в умовах мондіалізованого світоустрою ХХІ століття та стратегічного розвитку регіональної дипломатії, ветеранської дипломатії та побратимської дипломатії [1, р. 851-862].Дипломатія поріднених міст у політико-публічному просторі держав світу набуває особливої актуальності в умовах процесів глобалізації, регіоналізації та трансформації сучасної системи міжнародних відносин.Дипломатія поріднених міст має значний вплив на трансформаційні процеси сучасності у всіх регіонах світу, зокрема -на протокольну-етикетну практику взаємодії держав, міст-інституцій, на міжнародноінституціональне закріплення й просування у світі позитивного іміджу держави [2, с. 74-80].У глобалізованому, інформаційному й кроскультуральному сучасному соціумі постають на порядку денному нові наукові проблеми, а науковці й дослідники, відповідно -пропонують свої інноваційні підходи для їх інституціонально-системного аналізу, обгрунтування, розв"язання та вирішення.Наукове обґрунтування й концептуалізація таких соціальних регуляторів сучасного світоустрою, як дипломатія, політика, право, етикет та державний протокол -це новий перспективний напрям досліджень у сфері дипломатії, зовнішньої політики, міжнародних відносин, публічного управління та адміністрування, інституціональної історії, політики національної пам"яті, міжкультурної комунікації, юриспруденції, міжнародного права в умовах поліцентричного світоустрою ХХІ століття Завжди з великою приємністю й очікуванням нових професійних здобутків -відгукуюсь на запрошення колег щодо підвищення кваліфікації, стажування або наукової конференції.Концепти «Стратегічна автономія», «Стратегічна стійкість» і «Стратегічне планування» в умовах російсько-української війни по особливому звучать відлунням в аудиторії, коли працюєш зі здобувачами вищої освіти (мої навчальні курси: «Галузева дипломатія (Кризова дипломатія; Економічна дипломатія та ін.)», «Дипломатія регіонів і транскордонне співробітництво», «Зовнішня політика і дипломатія сучасної України», «Теорія і практика переговорів», «Теорія і практика дипломатії», «Стратегічне планування в дипломатії» та ін.).Питання європейської стратегічної автономії та стратегічного планування є важливою складовою моїх навчальних дисциплін в історичній ретроспективі, сьогоденні та перспективі.Новітні виклики та загрози європейській безпеці та стійкості є обов"язковими для усвідомлення студенством і пошук ними відповідних моделей їх вирішення через усвідомлення таких понять як: «стратегічне мислення», «стратегічна розвідка», «стратегічне бачення», «стратегічні цілі», «стратегічні рішення» та ін.[1, с. 851-862].В умовах сьогодення особливо актуалізується питання дослідження особливостей теорії та практики зовнішньої політики і дипломатії Європейського Союзу, зокрема -практичної дипломатії у сфері національної безпеки, міжнародно-політичних переговорів, політичної комунікації, зовнішньополітичної іміджелогії в поліцентричному світі ХХІ століття [2, с. 74-80; 3].Аналіз зарубіжного досвіду (ЄС) стратегічного планування у сфері міжнародних відносин і дипломатії засвідчує практичне значення й сталий інтерес відповідних інституцій до цієї сфери практичної дипломатії.Адже як свідчить досвід ЄС -успішний інституціональний розвиток конкурентоспроможної дипломатичної системи залежить від активної та дієвої участі держави/держав у захисті своїх національних інтересів і наявного ефективного дипломатичного інструментарію, спроможністю відповідних відомств, які забезпечують реалізацію зовнішньої політики через практичну дипломатію визначати стратегічні напрями і завдання на