Модель факторів ризику та ресурсів психологічного відновлення військовослужбовців – учасників бойових дій: емпірична валідація

Read full text Summarise with VIRAT
Authors: Василь Васильович Стасюк, Юлія Андріївна Федоренко
Cited by: 0
References: 3

Summary

No summary yet. VIRAT can read this paper and write a plain-language summary of its aim, methods, key findings and limitations.

Summarise with VIRAT Free to try with your Science Catalogs account.

Abstract

Дослідження полягало у побудові та емпіричній валідації моделі факторів ризику й ресурсів психологічного відновлення військовослужбовців – учасників бойових дій з урахуванням комплексної взаємодії індивідуальних, соціальних і організаційних детермінант. Теоретичною основою стали сучасні концепції резильєнтності моделі стрес-долання та системного підходу до психічного здоров’я. Дослідження базувалося на припущенні, що процес відновлення після бойових дій зумовлений не лише особистісними ресурсами, а й контекстуальними умовами служби, рівнем соціальної підтримки та організаційними характеристиками середовища. Методологія дослідження передбачала застосування комплексного емпіричного підходу з використанням психодіагностичних методик: опитувальників резильєнтності Connor-Davidson, шкали посттравматичного зростання Tedeschi-Calhoun, методики оцінювання соціальної підтримки Zimet та шкали суб’єктивного благополуччя Diener. У дослідженні взяли участь 89 військовослужбовців віком від 23 до 60 років, які брали участь у бойових діях на сході та півдні України. Результати дослідження засвідчили наявність чітких взаємозв’язків між рівнем соціальної підтримки, здатністю до саморегуляції, довірою до командування та вираженістю симптомів посттравматичного стресу. Найвищий рівень психологічного відновлення спостерігався у військовослужбовців із високими показниками внутрішнього локусу контролю, духовно-моральних орієнтацій і стабільних соціальних контактів. Модель показала, що поєднання цих ресурсів знижує вплив факторів ризику (вигорання, ізоляція, хронічна тривожність) на психологічне благополуччя та сприяє формуванню довготривалої резильєнтності. Висновки підтверджують, що ефективне психологічне відновлення має мультикомпонентну природу та вимагає інтеграції індивідуальних, соціальних і організаційних чинників. Практична значущість роботи полягає у можливості використання запропонованої моделі для розроблення програм психологічної реабілітації та підготовки військових до умов високого стресу.

Fields of Study & Subjects

Resilience and Mental Health Posttraumatic Stress Disorder Research Stress and Burnout Research

Publication details

Journal / source
Міжнародний науковий журнал «Military Science»
Volume
3
Issue
4
Pages
267–277
Publication date
21 March 2026
Language
UK