Використання штучного інтелекту в науці: переваги, ризики та челенджі

ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАУЦІ: ПЕРЕВАГИ, РИЗИКИ ТА ЧЕЛЕНДЖІ Сучасний етап розвитку наукового знання характеризується швидким впровадженням інструментів штучного інтелекту (ШІ) у ключові ланки дослідницького циклу від постановки задачі, проєктування експерименту до аналізу даних.У науковій літературі ШІ дедалі частіше розглядають як інструмент, що автоматизує частину рутинних операцій, допомагає виявляти приховані закономірності та формувати висновки, які далі проходять емпіричну перевірку.Показовим є узагальнення Г. Ванґа та групи науковцівспівавторів, що «штучний інтелект дедалі більше інтегрується в наукове відкриття, щоб підсилювати й прискорювати дослідження» [1].Водночас, зростання ролі ШІ в пізнавальних практиках актуалізує вимогу балансу між продуктивністю та контрольованістю результатів.Однак, постають питання надійності, відтворюваності, прозорості та академічної доброчесності.Метою статті є розгляд застосування штучного інтелекту як інструмента дослідницької діяльності та сукупності методів, що впливають на роботу з даними, наукову комунікацію, та окреслення переваг, ризиків й організаційних викликів, які потребують відповідального його застосування.В контексті наукової практики переваги ШІ полягають у підвищенні аналітичної та операційної ефективності дослідницького процесу, якщо присутні жорсткі вимоги до процедур перевірки.