FACTORS OF MAINTAINING THE MENTAL HEALTH OF FUTURE PSYCHOLOGISTS UNDER CONDITIONS OF CHRONIC STRESS

У статті здійснено теоретичний аналіз психологічних факторів збереження психологічного здоров’я майбутніх психологів в умовах хронічного стресу. Актуальність дослідження обумовлена зростанням психоемоційного навантаження на здобувачів психологічної освіти в умовах воєнного стану, соціальної нестабільності, постійних змін соціального середовища та тривалого впливу стресогенних факторів. Наголошується, що психологічне здоров’я майбутніх фахівців у сфері психології виступає ключовим чинником їх професійної ефективності, етичності діяльності та здатності до надання кваліфікованої психологічної допомоги іншим людям. Психологічне здоров’я розглядається як багатовимірне інтегративне утворення, що включає емоційний баланс, здатність до саморегуляції, адаптивні копінг-стратегії, рівень резильєнтності та наявність внутрішніх психологічних ресурсів, що забезпечують ефективну психоемоційну адаптацію. У статті проаналізовано основні теоретичні підходи до вивчення психологічного здоров’я в межах психології здоров’я, зокрема стресо-орієнтований, ресурсний та салютогенетичний підходи, які дозволяють комплексно оцінювати взаємозв’язок психологічних чинників та здатності особистості до подолання психоемоційного навантаження. Визначено ключові психологічні чинники збереження психологічного здоров’я майбутніх психологів у ситуації хронічного стресу: усвідомленість психоемоційних станів, ефективна саморегуляція, адаптивні копінг-стратегії, смисложиттєві орієнтації, соціальна підтримка та ресурсний потенціал особистості. Підкреслюється, що системне врахування зазначених чинників у процесі професійної підготовки сприяє формуванню стійкості до тривалого стресу, попередженню професійного вигорання та підвищенню рівня психічного благополуччя здобувачів освіти. У результаті аналізу зроблено висновок про те, що інтеграція психологічних, соціальних та ресурсних компонентів у освітній процес є необхідною умовою підготовки компетентних психологів, здатних ефективно функціонувати в умовах підвищеної психоемоційної напруженості. Крім того, зазначено, що перспективним напрямом подальших досліджень є емпіричне вивчення взаємозв’язку психологічних чинників та рівня психологічного здоров’я майбутніх психологів, а також розробка практичних програм профілактики стресу та підвищення резильєнтності, які забезпечать комплексний підхід до підготовки фахівців у сфері психології. References 1. Amurova Ya. Psykhokorektsiini zasoby formuvannia hotovnosti maibutnikh psykholohiv DSNS do kryzovoi interventsii. Středoevropský věstník pro vědu a výzkum. Vol. 2. № 12. 2025. S. 5-18. 2. Kuleshova O., Zakharchenko I. Emotsiina samorehuliatsiia yak umova psykhichnoho zdorovia maibutnikh psykholohiv. Psychology Travelogs. № 1. 2025. S. 108-117. 3. Malimon L., Parkhomenko V. Resursy rezylientnosti osib z travmatychnym dosvidom. Psykholohichni perspektyvy. Vyp. 43. 2024. S. 132-142. 4. Serdiuk L., Otenko S. Saliutohenetychna osnova psykhichnoho zdorovia ta psykholohichnoho blahopoluchchia osobystosti. Orhanizatsiina psykholohiia. Ekonomichna psykholohiia. №4 (24). 2021. S. 68-74. 5. Sodolevska V. Psykholohichna dezadaptatsiia ta rezyliientnist: dosvid ukrainskoi molodi pid chas viiny. Psykhosomatychna medytsyna ta zahalna praktyka. Tom 10. №1. 2025. S. 1.-17. 6. Antonovsky A. Unraveling the Mystery of Health: How People Manage Stress and Stay Well. San Francisco: Jossey-Bass, 1987. 238 p. 7. Bonanno G. A. Loss, trauma, and human resilience. American Psychologist. 2004. Vol. 59(1). P. 20-28. 8. Hobfoll S. E. Conservation of resources: A new attempt at conceptualizing stress. American Psychologist. 1989. Vol. 44(3). P. 513-524. 9. Lazarus R. Stress, appraisal, and coping. Monography. New York, 1984. 445 p. 10. World Health Organization. Mental health: a state of well-being. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-strengthening-our-response