СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ ТА ЄС У МЕЖАХ МЕХАНІЗМУ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЄС: ПРОЄКТИ ТА РОЗВИТОК ІНСТИТУЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ

У статті досліджуються інституційні та організаційні аспекти співпраці України та Європейського Союзу в межах Механізму цивільного захисту ЄС (UCPM). Актуальність дослідження зумовлена зростанням масштабів гібридних загроз, воєнних ризиків, техногенних катастроф та необхідністю підвищення національної стійкості в умовах європейської інтеграції. Особливу увагу приділено участі України у спільних проєктах, спрямованих на посилення спроможностей реагування, удосконалення механізмів координації та розвиток інституційної спроможності у сфері цивільного захисту. Метою статті є аналіз основних напрямів і результатів співпраці України та ЄС у сфері цивільного захисту, визначення впливу спільних ініціатив на модернізацію національної системи цивільного захисту та окреслення перспектив подальшої інтеграції у європейський безпековий простір. Методологічною основою дослідження є аналіз нормативно-правових актів, стратегічних програм, інструментів політики ЄС та практики реалізації проєктів. Застосовано структурно-функціональний і порівняльний підходи для оцінювання інституційних змін та розвитку механізмів кризового управління. Результати дослідження свідчать, що участь України у Механізмі цивільного захисту ЄС та використання інструментів rescEU сприяють підвищенню операційної спроможності, розвитку взаємосумісності з державами-членами ЄС, удосконаленню процедур координації під час кризових ситуацій та впровадженню ризик-орієнтованих підходів до управління. Співпраця з ЄС у сфері цивільного захисту виступає важливим чинником інституційної трансформації та формування стійкої й адаптивної системи національної безпеки. References 1. Decision No 1313/2013/EU of the European Parliament and of the Council of 17 December 2013 on a Union Civil Protection Mechanism. (2013). Official Journal of the European Union. Retrieved March 4, 2026, from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32013D1313 2. Regulation (EU) 2021/836 of the European Parliament and of the Council of 20 May 2021 amending Decision No 1313/2013/EU on a Union Civil Protection Mechanism. (2021). Official Journal of the European Union. Retrieved March 4, 2026, from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32021R0836 3. State Emergency Service of Ukraine. (2021). Strategy for the Development of the Civil Protection System of Ukraine until 2030 [Stratehiia rozvytku systemy tsyvilnoho zakhystu Ukrainy na period do 2030 roku]. Kyiv. Retrieved March 4, 2026, from https://dsns.gov.ua 4. Alexander, D. (2015). Principles of emergency planning and management. Oxford: Oxford University Press. 5. Boin, A., ‘t Hart, P., Stern, E., & Sundelius, B. (2017). The politics of crisis management: Public leadership under pressure. Cambridge: Cambridge University Press. 6. United Nations Office for Disaster Risk Reduction (UNDRR). (2015). Sendai Framework for Disaster Risk Reduction 2015–2030. Geneva: United Nations. 7. European Commission. (2024). EU Civil Protection Mechanism: Facts & Figures 2024. Brussels: European Commission. 8. Comfort, L. K. (2007). Managing intergovernmental responses to terrorism and other extreme events. Publius: The Journal of Federalism, 37(3), 378–399.