Право потерпілого неповнолітнього бути почутим у кримінальному провадженні та наслідки його невиконання уповноваженими особами

РОЗДІЛ 9 ПРАВО ПОТЕРПІЛОГО НЕПОВНОЛІТНЬОГО БУТИ ПОЧУТИМ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ТА НАСЛІДКИ ЙОГО НЕВИКОНАННЯ УПОВНОВАЖЕНИМИ ОСОБАМИ Мельник О.В., доцент кафедри кримінального процесу, Національна академія внутрішніх справ, Київ, Україна Семотюк С.Д., здобувач ступеня доктора філософії кафедри кримінального процесу, Національна академія внутрішніх справ, Київ, Україна Розділ присвячений аналізу права неповнолітнього потерпілого бути почутим у кримінальному провадженні як однієї з ключових гарантій захисту його прав та законних інтересів.У роботі розглянуто окремі національні та міжнародні правові стандарти, що закріплюють обов'язок уповноважених осіб забезпечити участь дитини у процесуальних діях відповідно до її віку, рівня розвитку та психологічного стану та інших індивідуальних особливостей та рис.Особлива увага приділяється практичним проблемам реалізації цього права та можливому тяжкому наслідку його системного порушення.Проаналізовано наказ «Про запровадження та реалізацію пілотного проєкту щодо імплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини, у практичну діяльність» та створено підґрунтя для розуміння складових запропонованої авторами нової засади «забезпечення права неповнолітнього бути почутим у кримінальному провадженні» з урахуванням європейських стандартів захисту прав дитини.В роботі детально розглянуто стандарт, відповідно до якого дитина має право на відмову від застосування відеозйомки під час проведення процесуальних дій.Таку позицію нами розглянуто як право дитини та 100 представлено спробу розв'язання сутності такої відмови відповідно до теорії «тривожного покоління» Джонатана Гайдта.В цілому робота поцілена на помірний внесок у вирішення глобальної міжнародної проблеми та створення дієвої протидії суїцидальній поведінці підлітків.Ключові слова: права дитини, право бути почутим, неповнолітній, потерпілий, насильство, допит, кримінальне провадження, досудове розслідування, слідчі (розшукові) дії, суїцид, захист.Діти є найуразливішою категорією громадян.У 2025 році кількість самогубств і спроб суїциду в Україні серед неповнолітніх зросла на 17%.За даними, що висвітлені на офіційній сторінці Офісу Генерального прокурора України зазначено про те, що щороку у світі від самогубств гине майже 46 тисяч дітей віком від 10 років.Це одна дитина кожні 11 хвилин.Найбільш уразлива вікова категорія -підлітки 14-16 років [1].Проблема світового масштабу, схоже, не пройшла й повз України.Тригером водночас є і військові події, що відбуваються повсякчас та сприяють тривожності та іншим негативним проявам поведінки.Тому дана стаття поцілена на покращення розуміння потерпілих дітей, їх потреб та інтересів з метою встановлення стандартів, що є дружніми для дітей.Проте головна метаспроба долучитися до проблеми протидії суїцидним проявам через правильні та коректні дії всіх учасників кримінального провадження, які є дотичні до сфери захисту прав дітей.Для здійснення даного дослідження було проаналізовано монографію М. Поповича та О. Мельник «Допит малолітнього або неповнолітнього потерпілого» 2024 року [2], в якій висвітлено особливості спілкування з потерпілою дитиною у кримінальному провадженні, а також методичні рекомендації щодо процесуального інтерв'ю з дитиною 2025 року [3].В цілому варто зазначити, що дослідження співвідношення дій учасників