Фронтир знань: нові умови – нові завдання – нові комбінації засобів

Метою статті є розгляд можливостей та шляхів стратегічного вдосконалення ресурсно-методологічних баз соціально-економічної безпеки та розвитку. Предмет дослідження – зміна умов і викликів, що трансформує ефективність комбінацій для забезпечення економічної безпеки та розвитку. Методологія підготовки статті ґрунтується на порівнянні досліджень соціально-економічних динамік. Інформаційною базою дослідження є дослідження діапазону стратегічних змін організаційно-управлінських відносин та господарського середовища як чинників конкурентоспроможності. Також інформаційну базу дослідження становлять нормативні акти, вітчизняні та зарубіжні публікації, дослідження з питань змісту міжнародних економічних відносин, спрямованості і характеру мегатрендів світового розвитку, ролі перехідних періодів, співвідношення стратегії і тактики в прийнятті організаційно-управлінських рішень Результати роботи – здійснено дослідження напрямів, пріоритетів та ресурсно-методологічних баз підвищення якості стратегічного використання організаційно-управлінських можливостей відродження та форсованого розвитку. Висновки. Розвиток здійснюється через виявлення та розкриття суперечностей (включно з політично-економічними) у зіткненні, конкуренції та протистоянні суб'єктів історичного процесу. Характер інноваційно-синергетичного циклу соціально-економічного розвитку відрізняється від попередніх індустріально-економічних етапів. Формується новий просторово-часовий фронтір навколо здобуття та застосування знань, розуміння та обробки інформації. Якщо когнітивні здібності є одним із найважливіших факторів нової епохи, то організаційно-управлінська діяльність є важливим напрямком її використання. Відповідно, засвоєння ознак умов, пріоритетів і завдань фронтіру епохи є необхідністю для покращення як організаційного, так і управлінського складу, а також змісту процесу організації і контролю. Зокрема, здатність залучати, організовувати, надавати та мотивувати персонал знаннями і навичками для їх застосування виходить на передній план конкурентоспроможності. Послідовна концентрація ресурсних баз на вирішальних сферах і ключових структурах вимагає визначення точок розвитку, а також боротьби з корупцією та бюрократією, некомпетентністю та непрофесіоналізмом.