ДО ПИТАННЯ ПРО ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ ЛЬВОВА (1944 – 1953)

Мета статті – розкрити джерела формування інтелігенції Львова у перші повоєнні роки, з’ясувати соціальні, освітні, національні та політичні чинники, що визначали її склад і характер. Методологія дослідження базується на загальноприйнятих принципах науковості, об’єктивності, історизму, методах зовнішньої та внутрішньої критики джерел. Наукова новизна. У статті на основі аналізу архівних матеріалів, статистичних даних та актуальних досліджень з’ясовано специфіку формування інтелігенції Львова в 1944 – 1953 рр. Висновки. Формування нової радянської інтелігенції Львова відбувався під впливом складної політичної та соціально-економічної ситуації в регіоні у перші повоєнні роки. Після відновлення радянського контролю місто успадкувало частину довоєнної інтелігенції, проте її чисельність і можливості діяльності істотно обмежувалися політичними та ідеологічними вимогами режиму. Вона стала об’єктом репресій, переслідувань або вимушеної адаптації. Основним механізмом поповнення інтелігентських кадрів стало цілеспрямоване направлення до Львова спеціалістів із різних регіонів СРСР, що забезпечувало владі необхідний рівень лояльності. Нову інтелігентську верству формували випускники львівських та союзних закладів вищої освіти, які навчалися за радянськими програмами та зазнавали ідеологічного і репресивного впливу влади, що визначало їх професійну діяльність і соціальну позицію. Унаслідок післявоєнних міграцій та переселенсько-депортаційних акцій, репресивних дій радянської системи відбулися зміни у співвідношенні української, польської, російської та єврейської інтелігенції. Довоєнна єврейська інтелігенція була знищена, польська інтелігенція значною мірою залишила Львів, тоді як російськомовні спеціалісти стали вагомою складовою нових елітних груп. Внаслідок кадрової політики радянської системи у місті з’являються представники інтелігенції різних національностей СРСР.