Гендерний мейнстрімінг у відновленні: роль Стамбульської конвенції в поствоєнній Україні

Гендерний мейнстрімінг у відновленні: роль Стамбульської конвенції в поствоєнній УкраїніСтаття присвячена комплексному аналізу гендерного мейнстрімінгу як стратегії інтеграції гендерної перспективи в процеси поствоєнної відбудови України, з акцентом на роль Стамбульської конвенції.Актуальність теми зумовлена триваючою агресією РФ, яка посилила ГЗН на 36% та вразила 2,4 млн жінок-ВПО, вимагаючи адаптації міжнародних норм до національного контексту.У роботі проаналізовано ідентифікацію ключових інструментів конвенції, виявлено їхні можливості та обмеження, а також розроблено рекомендації щодо практичного застосування для сталого відновлення, оціненого в $524 млрд.Здійснено критичний огляд теоретичних основ мейнстрімінгу, включаючи WPS-агенду ООН та Пекінську платформу 1995 р., з еволюцією від дипломатичних до гібридних підходів.Проаналізовано специфіку українського конфлікту, його історичні передумови, геополітичний контекст та актори (ООН, ЄС, НГО), з впливом факторів на динаміку ГЗН та реабілітацію.На основі аналізу визначено особливості застосування конвенції в Україні (ратифікація 2022 р., закони №3733-IX/№4073-IX 2024 р.), де традиційні моделі неефективні через недофінансування (0,2% ОДА) та окупаційні бар'єри (370+ CRSV).Розглянуто комбіновані підходи з санкціями та інформаційною боротьбою, запропоновано модифікації: національний координатор, 30% гендерних індикаторів у бюджетах.Стаття -цінний внесок у гендерну безпеку, з рекомендаціями для Східної Європи. Ключові слова: