Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації: кримінально-правовий аспект

Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації: кримінально-правовий аспект У статті здійснено комплексне дослідження проблеми кримінально-правового запобігання протиправному заволодінню майном підприємств, установ і організацій, передбаченому ст.191 КК України.В умовах воєнного стану ця категорія кримінальних правопорушень становить підвищену суспільну небезпеку, оскільки посягає не лише на відносини власності, а й на стабільність функціонування державних органів, ефективність використання публічних ресурсів та довіру до органів влади.У роботі надано кримінально-правову характеристику цього протиправного діяння, розкрито його об'єктивні та суб'єктивні ознаки, визначено особливості правозастосування.Окрема увага приділена виявленню проблем, що знижують ефективність кримінально-правового запобігання, серед яких: високий рівень латентності кримінальних правопорушень, труднощі з доведенням умислу та корисливого мотиву, нестабільність судової практики, відсутність спеціалізації суддів, а також нормативна неврегульованість випадків вчинення таких діянь в умовах воєнного або надзвичайного стану.Автор обґрунтовує необхідність удосконалення національного законодавства та правозастосовної практики через запровадження цифрової інвентаризації майна, підвищення кваліфікації слідчих і прокурорів, нормативне розмежування дисциплінарної та кримінальної відповідальності, а також доповнення ст.191 КК України окремими кваліфікуючими ознаками, що враховують особливий статус публічних ресурсів у період війни.Крім того, у статті підкреслено важливість формування системного підходу до кримінально-правової превенції, що має включати не лише посилення карального механізму, а й розвиток інституцій доброчесності, прозорості в управлінні майном, а також підвищення правової культури серед службових осіб.Такий підхід дозволить значно підвищити ефективність запобігання кримінальним правопорушенням у сфері публічного управління та забезпечити належний рівень захисту національних інтересів у кризових умовах.Зроблені висновки можуть бути використані для подальших наукових досліджень, удосконалення кримінального законодавства, формування єдиної правозастосовної практики, а також розробки заходів превентивного характеру в публічному секторі.Ключові слова: