Трансформація уявлень про організовану злочинність у сучасній кримінально-правовій доктрині

Трансформація уявлень про організовану злочинність у сучасній кримінальноправовій доктриніСтаття присвячена дослідженню сучасних наукових підходів до поняття «організована злочинність», виявленню основних та додаткових ознак організованої злочинності, властивих їй на сучасному етапі розвитку доктрини кримінального права, а також аналізу сучасного стану організованої злочинності.У статті розглядається сучасний підхід до поняття організованої злочинності.Пропонується поділ поняття організованої злочинності на дві великі групи за спрямованістю: економічної та екстремістко-терористичної.У зв'язку із запропонованим поділом у профілактичних заходах пропонується вдосконалення нормативно-правової бази, а також зміна структури правоохоронних органів органів для більшої ефективності протидії організованим злочинним формуванням.У межах дослідження систематизовано основні та додаткові ознаки організованої злочинності, зокрема: стійкість злочинних об'єднань, ієрархічність структури, розподіл ролей між учасниками, конспіративність, корисливу спрямованість, наявність внутрішніх правил поведінки, використання насильства або загрози його застосування, а також корупційні зв'язки з представниками органів державної влади та місцевого самоврядування.Розкрито зміст зазначених ознак з урахуванням сучасного етапу розвитку кримінального права та змін у способах функціонування злочинних угруповань.У статті приділено увагу аналізу сучасного стану організованої злочинності, її новітніх форм і тенденцій розвитку, зокрема в умовах глобалізації, цифровізації та транснаціоналізації злочинної діяльності.Наголошено на зростанні ролі економічних, фінансових і кіберзлочинів, а також на адаптації організованих злочинних структур до нових соціально-правових реалій.За результатами дослідження сформульовано висновки щодо необхідності подальшого вдосконалення теоретичних підходів до визначення організованої злочинності, уточнення її ознак та врахування сучасних викликів при формуванні кримінально-правових механізмів протидії.Зроблено акцент на важливості комплексного, системного підходу до осмислення організованої злочинності як складного соціально-правового явища.