МІНЕРАЛЬНА УГОДА З США: МІЖ ГЕОПОЛІТИКОЮ І ЕКОЛОГІЧНИМИ ПРАВАМИ

Стаття є комплексним дослідженням історії укладення, змісту та можливих наслідків укладення Угоди між Україною та Сполученими Штатами Америки щодо створення Американо-українського інвестиційного фонду відбудови, яка була підписана 30 квітня 2025 року. У роботі автор аналізує передумови переговорного процесу, що активізувався після початку широкомасштабного вторгнення російської федерації в Україну, а також трансформацію підходів до міжнародної допомоги - від боргової до інвестиційної моделі співпраці. Висвітлено ключові положення Угоди, зокрема принцип паритетного управління між Україною та США, спрямування коштів на розвиток видобувної галузі та відбудову економіки, а також відмову від механізму прямої компенсації за надану військову підтримку. На основі аналізу праць провідних дослідників показано, що Угода між Україною та Сполученими Штатами Америки щодо створення Американо-українського інвестиційного фонду відбудови є не лише економічним, але й геопо-літичним інструментом, який змінює формат відносин між країнами - від моделі «допомоги» до «партнерства». Зазначено, що угода має множинний ефект: зміцнює економічне партнерство України з США, інтегруючи її у глобальні ланцюги постачання критично важливих мінералів, водночас створюючи ризики економічного домінування однієї сторони, конкуренції з ЄС та екологічні ризики. Окрему увагу приділено екологічному виміру угоди: зростання видобутку може мати суттєвий вплив на довкілля, тому важливо забезпечити впро вадження європейських екологічних стандартів, сталого моніторингу та рекультиваційних програм. Зроблено висновок, що Угода між Україною та Сполученими Штатами Америки щодо створення Американо-українського інвестиційного фонду відбудови формує нову парадигму міжнародного співробітництва у сфері природних ресурсів, поєднуючи інструменти економічного, політичного та екологічного впливу. Угода виступає прецедентом нового типу партнерства, здатного зміцнити позиції України у системі глобальної енергетичної та ресурсної політики, сприяти її післявоєнному відновленню та інтеграції до трансатлантичного простору. Водночас, чимало залежатиме від розвитку цього партнерства та застосування цих інструментів на практиці.