ПРИНЦИП «ЗАБРУДНЮВАЧ ПЛАТИТЬ» ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРИВЕДЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ

Стаття є дослідженням актуальних проблем впровадження принципу «забруднювач платить» у національне законодавство України та його гармонізації з екологічним правом Європейського Союзу. Зокрема, автор аналізує низку праць вчених і дослідників, які у своїх роботах висвітлювали теоретичні та практичні аспекти реалізації принципу «забруднювач платить» у сфері управління відходами, водних ресурсів та промислового забруднення. Було розглянуто, як законодавство і досвід Європейського Союзу, зокрема положення Рамкової директиви про відходи (2008 / 98 / Європейського Союзу), Водної рамкової директиви (2000 / 60 / Європейського Союзу) та Директиви про промислове забруднення (2010 / 75 / Європейського Союзу), впливає на формування ефективних правових механізмів у національному контексті. У статті проаналізовано низку законодавчих актів України, таких як Закон України «Про управління відходами», Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», Водний кодекс та Закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», з метою оцінки рівня реалізації принципу «забруднювач платить» та ідентифікації існуючих проблем. Також, вказано на ключові складнощі, серед яких неповна імплементація принципу, відсутність підзаконних актів для функціонування системи розширеної відповідальності виробника, недостатній контроль за виконанням екологічних вимог і низька ефективність фінансових механізмів. Крім того, було виділено проблемні аспекти, пов’язані з ідентифікацією джерел забруднення, оцінкою кумулятивних екологічних впливів та балансом між економічними інтересами суб’єктів господарювання і потребами екологічного регулювання. Дослідження також підкреслює актуальність гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами, зокрема через розвиток механізмів розширеної відповідальності виробника, впровадження прозорих систем моніторингу, стимулювання підприємств до використання «зелених» технологій та формування ефективної системи управління відходами. Особлива увага приділяється інтеграції принципу «забруднювач платить» у сфері водокористування та промислового забруднення для забезпечення превентивного підходу та відновлення порушених природних систем. У підсумку, стаття формує комплексне бачення сучасних викликів і перспектив реалізації принципу «забруднювач платить» в Україні, визначає шляхи його вдосконалення та створення ефективної правової, фінансової та організаційної основи для сталого розвитку держави та інтеграції національної системи екологічного регулювання до європейського правового простору.