Formation of the Economic Security Management System for Domestic Enterprises under Conditions of National Economy Transformation

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка, галузь знань 05 – Соціальні та поведінкові науки. Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Міністерство освіти і науки України, Тернопіль, 2026. Дисертаційне дослідження спрямоване на обґрунтування теоретико- методичних засад та прикладних аспектів забезпечення економічної безпеки вітчизняних підприємств, що є актуальним питанням в контексті підвищення їх конкурентоспроможності й стійкості в умовах трансформації національної економіки з урахуванням процесів цифровізації. Мета дисертаційної роботи полягає у розвитку теоретико-методичних положень та розробленні економіко-математичної моделі формування системи управління економічною безпекою вітчизняних підприємств в умовах трансформаційних процесів національної економіки з урахуванням викликів цифровізації, спрямованої на підвищення їх економічної стійкості, конкурентоспроможності та мінімізацію ризиків. Об’єктом дослідження виступають процеси формування, забезпечення та зміцнення економічної безпеки вітчизняних підприємств в умовах трансформації національної економіки. Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних положень, економічних механізмів та економіко-математичних моделей, що визначають формування, імплементацію й оцінювання ефективності системи управління економічною безпекою вітчизняних підприємств в умовах активного впровадження цифрових технологій та трансформаційних змін у національній економіці. У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено його мету та основні завдання, об’єкт та предмет дослідження, висвітлено наукову новизну й практичну цінність отриманих результатів. У першому розділі дисертаційного дослідження на основі систематизації наукових концепцій обґрунтовано теоретичні засади функціонування системи економічної безпеки, виокремлено її місце в загальній архітектоніці стратегічного управління підприємством, конкретизовано цілі, завдання, принципи, функції та структурні елементи. Розвинуто категоріальний апарат базових понять економічної безпеки, у межах яких узгоджено різні нормативно-правові, енциклопедичні та доктринальні підходи. Уточнено трактування поняття «система економічної безпеки підприємства». Запропоновано розглядати організаційно-економічний механізм забезпечення економічної безпеки (ОЕМ ЗЕБ) підприємства в умовах трансформації національної економіки як комплексну адаптивну систему, що інтегрує цільову, економічну, організаційно-управлінську, функціональну та цифрову підсистеми й передбачає інституціоналізацію функцій економічної безпеки. Охарактеризовано основні підходи до оцінювання економічної безпеки підприємств: функціональний, ресурсний, ризикоорієнтований; визначено їхні переваги та недоліки. Доведено, що у сучасних умовах доцільним є їх поєднання, що дає змогу сформувати комплексну, багатовимірну й об’єктивну систему оцінювання рівня економічної безпеки підприємства. Ідентифіковано ключові загрози, що постають перед вітчизняними підприємствами в умовах трансформаційної економіки та цифровізації. До них належать макроекономічні, виробничі, фінансові, зовнішньоекономічні, соціальні, кіберзагрози, рейдерські, енергетичні, технологічні та екологічні чинники. Обґрунтовано необхідність розроблення адаптивної, ризик- орієнтованої економіко-математичної моделі формування системи управління економічною безпекою вітчизняних підприємств. Охарактеризовано особливості цифровізації діяльності вітчизняних підприємств як чинника зміцнення їх економічної безпеки. Показано, що інтеграція інформаційно-аналітичних платформ, ERP- та BI-систем, модулів кіберзахисту й цифрового моніторингу у єдиний економічний контур управління створює нові можливості для підвищення стійкості та конкурентоспроможності бізнесу. На цій основі обґрунтовано доцільність врахування цифрової компоненти при розробленні концептуальних засад забезпечення економічної безпеки підприємств у трансформаційних умовах національної економіки. У другому розділі дисертації зосереджено увагу на прикладних аспектах забезпечення економічної безпеки вітчизняних підприємств в умовах трансформації національної економіки. На основі результатів аналітичного дослідження сучасного стану та специфіки функціонування підприємств виявлено нестійкий характер. Встановлено, що трансформаційні процеси в національній економіці одночасно генерують як критичні загрози, так і нові можливості, зумовлюючи при цьому об’єктивну необхідність формування адаптивних організаційно-економічних механізмів забезпечення економічної безпеки. Запропоновано авторську етапізацію трансформаційних змін у національній економіці протягом 2016–2024 рр., що відображає послідовність ключових періодів розвитку та їх вплив на економічну безпеку підприємств. Встановлено причинно-наслідкові зв’язки між окремими етапами, що дозволяє пояснити закономірності формування ризиків і можливостей у процесі економічної трансформації. Запропоновано економіко-математичну модель формування системи управління економічною безпекою вітчизняних підприємств в умовах трансформаційних процесів національної економіки. Модель поєднує рейтингово-інтегральну оцінку ключових складових безпеки (організаційно- економічної, фінансової, кадрово-інтелектуальної, техніко-технологічної та інноваційної), показників фінансової стійкості та ймовірності банкрутства, рівня цифрової зрілості і враховує аналіз ризиків. Такий інтегрований підхід відповідає сучасним викликам нестабільних умов функціонування та забезпечує комплексність оцінювання, підвищуючи аналітичну чутливість результатів до змін як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Представлено детальний опис кожного з етапів проведення оцінювання рівня економічної безпеки. Здійснено апробацію запропонованої моделі на прикладі восьми підприємств, проведено розрахунок інтегрального рівня їх економічної безпеки, ймовірності банкрутства та рівня цифрової зрілості. Проведено DEA- аналіз ефективності використання ресурсів підприємствами-об’єктами дослідження. Встановлено, що зміцнення рівня економічної безпеки корелює з підвищенням цифрової зрілості та ефективністю використання ресурсів. Загалом результати другого розділу формують емпіричне й методичне підґрунтя для переходу від фрагментарного реагування на загрози до системної, проактивної моделі забезпечення економічної безпеки підприємств в умовах воєнно-економічної турбулентності та цифрових трансформацій. У третьому розділі дисертаційного дослідження представлено механізми та інструменатрій удосконалення системи управління економічною безпекою вітчизняних підприємств. Удосконалено організаційно-економічний механізм забезпечення економічної безпеки підприємств. Розроблено поетапну схему його реалізації у поєднанні з системою показників ефективності, яка формує інструментальне підґрунтя для практичної побудови та безперервного удосконалення механізмів підвищення рівня економічної безпеки підприємств в трансформаційних умовах. На основі результатів економіко-математичного моделювання із застосуванням DEA-аналізу сформовано диференційований ризиковий профіль підприємств-об’єктів дослідження. Виявлено домінуючі загрози ресурсного, інноваційного, кадрового, фінансового та цифрового характеру, що потребують врахування у процесі розроблення концепції формування системи її управління. Запропоновано матрицю зон ризику, сформовану за осями «ймовірність настання ризику – рівень його впливу на ЕБ», яка стала методичною основою для виділення типових ситуацій (від «низька ймовірність – низький вплив» до «висока ймовірність – високий вплив») і дозволила обґрунтувати відповідні стратегії управління ризиками. Розроблено інструментарій антикризового управління для підприємств-об’єктів дослідження. Особливу увагу приділено цифровій складовій системи економічної безпеки. Обґрунтовано, що інтегрування цифрових технологій в діяльність підприємств трансформується з допоміжного елемента модернізації у ключовий чинник формування їх економічної безпеки. Розроблено авторську «дорожню карту» цифровізації підприємства й запропоновано інструменти цифровізації для підприємств-об’єктів дослідження з метою підвищення рівня їх економічної безпеки. Проведений інвестиційний аналіз підтвердив економічну доцільність зазначених ініціатив, що забезпечує зростання інтегрального рівня безпеки в умовах трансформаційних змін національної економіки. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості використання запропонованих теоретико-методичних підходів і прикладних рекомендацій на макро-, мезо- та мікрорівнях: органами державної та місцевої влади під час розроблення політики підтримки економічної безпеки бізнесу для забезпечення стійкості держави загалом, регіонів зокрема; у діяльності вітчизняних підприємств для удосконалення системи забезпечення економічної безпеки. Отримані результати можуть бути використані також в освітньому процесі закладів вищої освіти при викладанні дисциплін з економічної безпеки, економіки підприємств та цифрової трансформації.