Синтез традицій та інновацій у фаховій підготовці музикантів як чинник культурної самоідентифікації

У статті розглядається проблема синтезу традицій та інновацій у фаховій підготовці музикантів як важливого чинника культурної самоідентифікації особистості в умовах глобалізації та цифровізації культурного простору. Наголошується на ролі музичної освіти як складової культурної політики, що забезпечує не лише формування професійних компетентностей, а й усвідомлення музикантом власної культурної приналежності. Проаналізовано значення національних виконавських традицій, інтонаційної природи музичного мистецтва та історико-культурного контексту у процесі інтерпретації музичних творів. Підкреслюється необхідність поєднання історично сформованих мистецьких практик із сучасними педагогічними й технологічними підходами. Доведено, що органічне поєднання традицій і новацій сприяє збереженню національної музичної спадщини, її актуалізації у сучасному культурному просторі та формуванню цілісного художнього мислення майбутнього музиканта.