Constitutional and legal provision of the right to education under martial law
Summary
No summary yet. VIRAT can read this paper and write a plain-language summary of its aim, methods, key findings and limitations.
Summarise with VIRAT Free to try with your Science Catalogs account.Abstract
Ольшевський І.П. Конституційно-правове забезпечення права на освіту в умовах воєнного стану. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) за спеціальністю 081 – «Право» (08 – «Право»). – Навчально-науковий інститут права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2026. В дисертаційній роботі досліджено конституційно-правове забезпечення права на освіту в умовах воєнного стану. Встановлено взаємозв’язок освіти і людської гідності, а також взаємозв’язок людської гідності, конституційного права кожного на освіту та позитивних обов’язків держави в умовах конфлікту та тимчасової окупації; доведено, що категорія безпеки має похідний, інструментальний характер, оскільки не формує окремого самостійного суб’єктивного юридичного права особи, а слугує необхідною передумовою реалізації конституційного права кожного на освіту; аргументовано, що право на безпечну освіту є структурним елементом конституційного права кожного на освіту і в умовах війни освіта забезпечує національну безпеку та стійкість суспільства; сформульовано авторське визначення понять об’єктивного та суб’єктивного права кожного на освіту; встановлено коло тих структурних елементів суб’єктивного юридичного права кожного на освіту, які виявлені були в умовах війни; запропоновано модель нормативно-правового регулювання забезпечення в умовах війни права на освіту дітей, які не володіють державною мовою або володіють нею на недостатньому для здобуття освіти рівні; охарактеризовано обов’язок держави з забезпечення права на освіту на окупованих територіях, а також на територіях, щодо яких держава зберігає ефективний законний контроль, хоча страждає від збройного конфлікту, на територіях, щодо яких жодна зі сторін конфлікту не встановила ефективний контроль; розкрито сутність принципу належної дбайливості та його роль у механізмі конституційно-правового забезпечення права кожного на освіту; виділено особливості обмеження права на освіту в умовах воєнного стану; виділено етапи генези конституційно-правового забезпечення права на освіту в умовах війни в Україні та їх характерні риси; охарактеризовано нормативно-правовий та інституційно-правовий механізми забезпечення права на освіту в умовах війни в Україні, виявлено їх недоліки та розроблено напрями з вдосконалення; доведено, що суди фактично встановлюють нові стандарти доступності освіти для внутрішньо переміщених осіб та здобувачів освіти, що перебувають у зоні бойових дій; охарактеризовано роль рішень Європейського суду з прав людини у вдосконаленні конституційно-правового забезпечення права на освіту в умовах війни. За результатами дослідження запропоновано концепцію конституційно-правового забезпечення права кожного на освіту в умовах війни. Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що сформульовані в ній положення, висновки, пропозиції можуть бути використані в: науково-дослідній роботі для подальшого аналізу взаємозв’язку людської гідності та прав людини і основоположних свобод в тому числі – права кожного на освіту, конституційно-правового механізму забезпечення права кожного на освіту в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення; нормопроєктній та правотворчій діяльності – для розвитку сумісного з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законодавства України з питань забезпечення конституційного права кожного на освіту в умовах війни та повоєнного відновлення; правозастосуванні – при вдосконаленні практики реалізації норм законодавства України, яке регулює суспільні відносини, що виникають при забезпеченні права кожного на освіту; навчальному процесі – при підготовці програм та робочих програм навчальних дисциплін, опорних конспектів лекцій, навчальних посібників, підручників із конституційного права, міжнародних стандартів прав людини та ін. У вступі до дисертації обґрунтувано актуальність обраної теми дослідження, визначено мету наукової роботи, завдання, об’єкт, предмет, методологічну основу, розкрито наукову новизну, описано ті ідеї, які були вдосконалені, набули подальшого розвитку, висвітлено практичне значення наукової роботи, надано інформацію про особистий внесок дисертанта в проведене дослідження, апробацію результатів дисертації, структуру дослідження, його обсяг, кількість використаних джерел. У першому розділі «Конституційне право кожного на освіту в умовах воєнного стану: загально-теоретичні засади» встановлено взаємозв’язок освіти і людської гідності: через набуття знань, вмінь, навичок людина здобуває соціальну автономію, здатність до повного розвитку, в тому числі – щоб забезпечити гідне існування для себе та своєї сім’ї, а також взаємозв’язок людської гідності, конституційного права кожного на освіту та позитивних обов’язків держави в умовах конфлікту та тимчасової окупації: людська гідність виступає основою конституційного права кожного на освіту, а конфлікт та тимчасова окупація створюють загрози гідності особи оскільки може відбуватися позбавлення її на певний період часу можливостей здобувати освіту, розвиватися, що вимагає розширення кола позитивних обов’язків держави з забезпечення безперервності освітнього процесу, доступності освітньої інфраструктури, рівності умов навчання здобувачів освіти та спеціальної підтримки вразливих груп населення, здобувачів з особливими освітніми потребами. Обґрунтовано, що забезпечення конституційного права кожного на освіту в умовах війни є не лише юридичним обов’язком держави, його роль полягає у збереженні людської гідності здобувачів освіти. Невиконання державою обов’язку з забезпечення конституційного права кожного на освіту спричиняє порушення сутнісного змісту людського гідності. Встановлено, що категорія безпеки має похідний, інструментальний характер, оскільки не формує окремого самостійного суб’єктивного юридичного права особи, а слугує необхідною передумовою реалізації конституційного права кожного на освіту. Її правова природа полягає у гарантуванні умов, без яких конституційне право кожного на освіту зазнає фактичного нівелювання. Безпека не є самостійним об’єктом правового захисту. Право на безпечну освіту передбачає позитивний обов’язок держави створити безпечні умови для здійснення освітнього процесу відповідно до ст.ст. 3, 27 і 53 Конституції України, але не утворює нового виду основоположного права людини і громадянина. Аргументовано, що право на безпечну освіту є структурним елементом конституційного права кожного на освіту. В умовах війни освіта забезпечує національну безпеку та стійкість суспільства. Сформульовано авторське визначення понять об’єктивного права кожного на освіту – це закріплена в Конституції України, законах України та чинних міжнародних договорах України система норм права, що визначають цілі, принципи, стандарти та організаційно-правовий механізм функціонування системи освіти, встановлює позитивні обов’язки держави щодо забезпечення доступності, якості, безпеки та безперервності освіти, регулює поведінку суб’єктів конституційно-правових відносин у сфері освіти, визначає межі допустимого обмеження права на освіту, а також суб’єктивного права кожного на освіту – це гарантовані Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України можливості кожної особи здобувати визначену державними стандартами сукупність компетентностей (результатів навчання) у безпечних і рівних умовах, із забезпеченням державних гарантій якості, доступності та захисту від дискримінації. Встановлено, що структурними елементами суб’єктивного юридичного права кожного на освіту окрім тих структурних елементів, які властиві для нього в мирний час, є такі: право на безперервність освіти; право на безпечне освітнє середовище; право на цифрову доступність освіти; право на адаптивну (гнучку) форму освітнього процесу; право на інституційний супровід; право на спрощені адміністративні процедури. В результаті аналізу судової практики Європейського суду з прав людини та національних судів України встановлено еволюцію тлумачення права кожного на освіту в умовах війни: суди фактично встановлюють нові стандарти доступності освіти для внутрішньо переміщених осіб та здобувачів освіти, що перебувають у зоні бойових дій. Встановлено, що структурним елементом суб’єктивного юридичного права особи на освіту є право на справедливу належну оцінку індивідуальних потреб, інтересів, здібностей та здатності особи до навчання. Така оцінка має здійснюватися з використанням психологічних та педагогічних інструментів та з обов’язковим врахуванням індивідуальних особливостей кожного здобувача. Аргументовано, що в умовах війни забезпечення права на освіту дітей, які не володіють державною мовою або володіють нею на недостатньому для здобуття освіти рівні, вимагає формування такої моделі нормативно-правового регулювання, яка ґрунтується на міжнародних стандартах права кожного на освіту, принципах рівності, заборони дискримінації, забезпечує інклюзивність навчання. Така модель має передбачати інтенсивні та спеціалізовані програми мовної підтримки; забезпечувати інклюзивне навчання у загальних класах; ґрунтуватися на принципі найкращих інтересів дитини; бути спрямована на інтеграцію та підтримку, а не на сегрегацію; забезпечувати рівність можливостей для кожної дитини здобути якісну освіту; сприяти зміцненню державної мови як конституційної цінності. Обґрунтовано, що використання критерію «рівень володіння мовою навчання» як підстави для розподілу учнів в окремі класи створює високий ризик прихованої дискримінації за ознакою «рівень володіння мовою навчання» та нівелювання критерію «здібності дитини», якщо такий розподіл не супроводжується гарантіями ідентичності змісту освіти в окремому класі та звичайному загальному класі, існування механізмів інтеграції учнів до загальних класів. В результаті аналізу досвіду Чехії та Хорватії встановлено, що формування окремих класів для дітей з недостатнім рівнем володіння мовою навчання призводило до системної ізоляції таких учнів, звуження їх осві
Fields of Study & Subjects
Legal Issues in Education
War
Law
and Justice
Comparative constitutional jurisprudence studies
Publication details
- Journal / source
- eKNUTSHIR
- Publication date
- 10 March 2026
- Language
- UK
- Document type
- Thesis