Management of the Competitive Potential of Agricultural Enterprises under Conditions of External Environmental Instability

Read full text Summarise with VIRAT
Authors: Вадим Гапон
Cited by: 0
References: 21

Summary

No summary yet. VIRAT can read this paper and write a plain-language summary of its aim, methods, key findings and limitations.

Summarise with VIRAT Free to try with your Science Catalogs account.

Abstract

Гапон В.С. Управління конкурентним потенціалом підприємств сільського господарства в умовах нестабільності зовнішнього середовища. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 – Менеджмент, галузь знань 07 – Управління та адміністрування. Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Міністерство освіти і науки України, Тернопіль, 2026. Дисертаційне дослідження спрямоване на обґрунтування теоретико­методичних положень та розробленні прикладних аспектів підвищення ефективності управління конкурентним потенціалом агропідприємств задля зміцнення їхніх ринкових позицій та сталого розвитку в ризикогенному середовищі. Мета дисертаційної роботи полягає у розвитку теоретико­методичних положень та розробленні прикладних аспектів підвищення ефективності управління конкурентним потенціалом підприємств сільського господарства на основі цифровізації управлінських процесів та розвитку зовнішньоекономічної діяльності задля зміцнення їхніх ринкових позицій та сталого розвитку в ризикогенному середовищі. Об’єктом дослідження є процес управління конкурентним потенціалом підприємств сільського господарства в умовах впливу дестабілізуючих чинників зовнішнього середовища. Предметом дослідження є сукупність теоретико­методичних положень, управлінських інструментів та економіко­математичних моделей підвищення ефективності управління конкурентним потенціалом підприємств аграрного сектору в умовах економічної нестабільності. У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено його мету та основні завдання, об’єкт та предмет дослідження, висвітлено наукову новизну й практичну цінність отриманих результатів. У першому розділі дисертаційного дослідження здійснено поглиблене теоретичне опрацювання сутності, структурних характеристик та управлінських аспектів конкурентного потенціалу сільськогосподарських підприємств. На основі аналізу наукових джерел систематизовано компетентнісний, ресурсний, системний та управлінський підходи до трактування дефініції «конкурентний потенціал», згруповано характерні риси, принципи та рівні його формування (ретроспективний, поточний, перспективний). Запропоновано авторське визначення конкурентного потенціалу сільськогосподарського підприємства як систематизованого комплексу взаємоузгоджених можливостей, компетенцій та ресурсів внутрішнього середовища, які забезпечують досягнення конкурентних цілей в умовах мінливого середовища та обмеженості ресурсів. Обґрунтовано концептуальні основи управління конкурентним потенціалом в умовах економічної нестабільності, уточнено цілі, завдання, функції, принципи та структурні компоненти цього процесу. Окрему увагу приділено структуризації конкурентного потенціалу за виробничою, фінансовою, управлінською, маркетинговою, кадровою, інноваційною та інформаційно­цифровою складовими, а також взаємозв’язку між ними у контексті формування стійких конкурентних переваг. Проаналізовано методичні підходи до оцінювання рівня конкурентного потенціалу. У другому розділі дисертації зосереджено увагу на прикладних аспектах управління конкурентним потенціалом сільськогосподарських підприємств України в умовах нестабільності зовнішнього середовища. На основі статистичних даних за 2019­2024 рр. проведено аналіз поточного стану та передумов розвитку сільського господарства на загальнодержавному та регіональному рівнях. Виявлено скорочення кількості аграрних підприємств, структурні зрушення у виробництві та зайнятості, посилення ролі великих інтегрованих структур та водночас – вразливість малих і середніх господарств. Обґрунтовано, що за цих умов західні регіони (Тернопільська, Івано­ Франківська, Львівська обл.) стали центрами «резильєнтної стабілізації», що дозволило визначити агропідприємства цих областей як репрезентативну базу для моделювання успішних стратегій управління конкурентним потенціалом. Проведено PESTEL­аналіз середовища функціонування агропідприємств в Україні, SWОТ­аналіз ключових складових конкурентного потенціалу трьох західних областей та оцінку його сильних й слабких сторін для усіх підприємств­ об’єктів дослідження, що дозволило виділити наступні групи проблем функціонування підприємств сільського господарства, які потребують оптимізації управлінських рішень: «зовнішня нестабільність», «експортна адаптація», «цифрова та управлінська асиметрія розвитку». Запропоновано та апробовано методичний підхід до оцінювання конкурентного потенціалу на основі таксономічного аналізу (показник Кі). Проведено діагностику стану інтегрального показника Кі на основі 12 визначених індикаторів (i1­i12), які сукупно характеризують основні складові КП (фінансову, кадрову, виробничу, маркетингову) для 9 агропідприємств­ об’єктів дослідження трьох західних областей України. Визначено підприємства­лідери та суб’єкти з вразливою конкурентною позицією. Проведено кореляційно­регресійний аналіз впливу окремих індикаторів на інтегральний показник Кі, обґрунтовано домінуючий вплив фінансово­результативних і виробничо­ресурсних факторів на інтегральний показник. Доведено, що саме доходи, прибутковість, продуктивність праці, ефективність використання активів та масштаби ресурсної бази є ключовими драйверами посилення конкурентних позицій аграрних підприємств у досліджуваних умовах. У третьому розділі дисертаційної роботи обґрунтовано напрями підвищення ефективності управління конкурентним потенціалом сільськогосподарських підприємств. Удосконалено організаційно­економічний механізм управління конкурентним потенціалом, який базується на переході від декларативного до data­driven менеджменту. Запропоновано систему цільових індикаторів реалізації механізму, що дозволяє кількісно оцінювати результати управлінських впливів за основними напрямами (ресурсна забезпеченість, виробничо­технологічний рівень, ринкова позиція, фінансова стійкість, цифрова зрілість, рівень ризикового навантаження). Розроблено багатокритеріальну модель оцінювання індексу експортно­ орієнтованого конкурентного потенціалу EICP при виході на зовнішні ринки, яка включає п’ять складових: експортна спеціалізація (RCA); цінова конкурентоспроможність (CPS); логістико­маркетингова спроможність (LOG); цифрова зрілість та міжнародна комунікація (DM); фінансова та кредитна готовність до реалізації ЗЕД (FCR). Використання EICP дозволяє об’єктивно оцінювати готовність підприємств до інтеграції в зовнішні ринки, ідентифікувати критичні обмеження та оптимізувати траєкторії зовнішньоекономічного розвитку. На прикалді референтного підприємства проведено апробацію моделі при його виході на зовнішні ринки. Проведено прогнозування динаміки інтегрального показника КП (Ki) до 2030 р. та доведено наявність диференційованих траєкторій розвитку на основі логарфимічної моделі. На підставі отриманих прогнозів виокремлено три типи динаміки конкурентного потенціалу: стале зростання, початкове зниження з подальшим відновленням і переходом до зростання (адаптаційна траєкторія), стале зниження, відображаючи неоднорідність потенціалу підприємств щодо нарощування конкурентних позицій у середньостроковій перспективі. На основі здійсненого прогнозування запропоновно адаптивні сценарії для кожної групи підприємств, а також індивідуальні дорожні карти управління конкурентним потенціалом у прогнозному періоді для усіх об’єктів дослідження, в яких ключовим драйвером виступають цифрові інтервенції та системи KPI і risk­based monitoring. Представлено інтегровану систему ризик­менеджменту на основі поєднання індексу ризику (RI) з (Ki). Запропоновано й обґрунтовано впровадження проєктів цифровізації (IBP/CPM, Agri TMS, AgriCRM, AgroERP, AgriMES/QMS, Energy Monitoring, B2B Portal; AgriPrecision DSS, IoT/VRA, Traceability), які підсилюють керованість собівартістю/маржею, технологічну дисципліну та збутову спроможність тощо. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у розвитку теоретико­ методичних положень та розробленні прикладного інструментарію управління конкурентним потенціалом сільськогосподарських підприємств, що базується на інтеграції цифрових рішень у систему менеджменту та комплексній оцінці експортних можливостей в умовах воєнно­економічної нестабільності. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробленні комплексного управлінського інструментарію трансформації системи менеджменту агропідприємств відповідно до вимог цифрової економіки та викликів зовнішньоекономічної діяльності. Важливість результатів дослідження полягає у можливості використання запропонованих теоретико­ методичних підходів і прикладних рекомендацій на макро­, мезо­ та мікрорівнях: органами державної та місцевої влади під час розроблення програм підтримки агро бізнесу в регіонах та забезпечення продовольчої безпеки держави; у діяльності вітчизняних підприємств ­ для удосконалення систем управління конкурентним потенціалом. Отримані результати можуть бути використані також в освітньому процесі закладів вищої освіти при викладанні дисциплін з економіки підприємств, менеджменту та цифрової трансформації

Fields of Study & Subjects

Agriculture Market Analysis Ukraine Economic and Business Development Strategies Banking Crisis Management COVID-19 Impact

Publication details

Journal / source
ELARTU (Ternopil National Technical University)
Publication date
1 January 2026
Language
UK
Document type
Thesis